PEOPLE OF KNOWLEDGE IN HEALTH CARE ORGANIZATION STRATEGY
DOI:
https://doi.org/10.35433/ISSN2410-3748-2019-2(25)-3Keywords:
hospital, human capital, knowledge, intellectual capital, health policy, intangible assetAbstract
Strategic management of each organization is closely related to changes occurring in its closer and further environment. They can occur at the regional, national or global level as a stimulator or destabilizer of the adopted strategy. However, without taking into account the current factors having a direct or indirect impact on the functioning of the organization, it is impossible to determine its long-term goals, adopt possible directions of development and implement methods thst leads to the achievement of the assumed goal.
Healthcare organizations (public hospitals) are the most sensitive to any changes and turbulences that occur. Implementation of the strategy in such organization requires not only taking into account demographic forecasts, but state's health policy as well. This policy has a significant impact on the quantity and quality of the provided services. The reference base is not only material goods (e.g. modern medical apparatus and equipment), but also the involvement in the whole process the employees who are the most important resource of any organization providing health services. Knowledge of senior and middle-level medical staff, creats an intangible asset of an organization, allows planning, implementing and providing the adopted strategy. Without taking this into account, good implementation of the adopted strategy is impossible. Therefore, in this context, the self-assessment of senior and middle-level medical staff regarding the degree of usage their knowledge in the organization is important. This thesis seems obvious, but it is extremely often overlooked and ignored by decision-makers not only at the organization level, but also at the central level.
References
Bibliographia
Dobija D., (2003) Pomiar i sprawozdawczość kapitału intelektualnego przedsiębiorstwa, WSPiZ, Warszawa.
Drucker P.F. (2009), Management Challenges for the 21st Century, MT Biznes, Warszawa.
Drucker P.F.(1999), Społeczeństwo prokapitalistyczne, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.
Drucker P.F., (2000) Zarządzanie XXI wieku, Muza Warszawa.
Drucker P.F., (1992) The New Society of Organizations, “ Harvard Business Review”, September-October.
Edvinsson L., Malone M.S., (2001) Kapitał intelektualny, WN PWN Warszawa.
Fletcher Sh., (2001) Competence-Based Assessment Techniques, Kogan Page, London 2001.
Handy Ch., Wiek przezwyciężonego rozumu, Business Press, Warszawa.
Kasiewicz S., Kicińska M., Rogowski W., (2006) Kapitał intelektualny. Spojrzenie z perspektywy interesariuszy, Oficyna ekonomiczna, Kraków.
Kotarba M., Kotarba W., (2003) Model zarządzania wiedzą [w:] Ekonomika i organizacja przedsiębiorstw, Instytut Organizacji i Zarządzania w Przemyśle „ORGMASZ:, nr 8 (643).
Koźmiński A.K., (2004), Zrządzanie w warunkach niepewności, WN PWN Warszawa.
Lewandowska H. (2011), Wiedza jako zasób organizacji non-profit, [w:] „Ekonomika i Organizacja, Instytut Organizacji i Zarządzania w Przemyśle”, ORGMASZ Warszawa 8/2011.
Nahapiet J., Ghoshal S., Social Capital, (1998) Intellectual Capital and The Organizational Advantage, “Academy of Management Review”, 23(2).
Nasierowski W. (2018), Formułowanie strategii przedsiębiorstwa. Klasyka, Difin Warszawa 2018.
Prahalad C.K., Hamel G., (1990) The Core Competences of the Corporation, „ Harvard Business Review”, t. 68, nr 3
Sokołowska A., (2005) Zarządzanie kapitałem intelektualnym w małym przedsiębiorstwie, PWE Warszawa.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 Barbara Dembowska, Hanna Lewandowska
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).